![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=92.1){kind=small}
Генеральному прокурору України
Пшонці В. П.
01601, м. Київ, вул. Різницька 13/15
Дядюка Олександра Володимировича
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЗАПИТ
щодо тарифів комерційної прокуратури України на откати щоб уникнути відповідальності за привласнені з бюджету кошти
11 липня 2011 року Дніпровський районний суд міста Києва виніс вирок http://reyestr.court.gov.ua/Review/1799
Зі змісту вироку від 11 липня 2011 року слідує, що саме у службових осіб ТОВ «Аладін», ПП «Будмайстер-М», ТОВ «Наладбуд Компані», ТОВ «Б.К. Реконструкція» та СМНУ-6 ОАО «КЕМ»» виник злочинний умисел, спрямований на привласнення чужого майна в особливо великих розмірах. (ч.5, ст. 191 Кримінального кодексу).
Також саме ці особи здійснили підроблення документів – актів приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2 (такі акти складає виконавець робіт), вносячи туди завідомо неправдиві (завищені) дані про об’єми виконаних робіт, а директор КП «Дніпробудтехсервіс» лише підписував ці акти, приймаючи ці роботи.
Проте, на лаву підсудних чомусь сів лише директор КП «Дніпробудтехсервіс» і за значно м’якшими статтями (тому й відбувся лише легким переляком - вирок з відстроченням виконання). Службові ж особи вищевказаних підприємств, які привласнили бюджетні кошти до залу суду так і не потрапили – десь зубились по дорозі.
Більш того, позов про відшкодування збитків прокуратура Дніпровського району подала також лише до колишнього директора КП «Дніпробудтехсервіс» (Дніпровський районний суд Києва своїм рішенням від 26.10.2011 задовольнив цей позов http://reyestr.court.gov.ua/Review/1932
Але ж кошти безпідставно отримали ТОВ «Аладін», ПП «Будмайстер-М», ТОВ «Наладбуд Компані», ТОВ «Б.К. Реконструкція» і СМНУ-6 ОАО «КЕМ» та були привласнені їх службовими особами, проте, добра і ніжна прокуратура Дніпровського району до них жодних позовів про стягнення безпідставно отриманих бюджетних коштів не подавала (у Єдиному державному реєстрі судових рішень такі данні відсутні).
Складається враження, що провернули класичну схему «прокурорського бізнесу» - справу розділили, до суду передали справу одного «цапа-відбувайла» (якого можна подати по мінімальним статтям) і з якого дідька ви хоч щось стягнете, а головні фігуранти, які організували аферу і привласнили бюджетні кошти – залишились в тіні. Проти них справу, якщо і порушили, то будуть розслідувати її довго і нудно, поки про неї всі забудуть і її можна буде тихесенько закрити.
В результаті, така службова недбалість і бездіяльність посадових осіб прокуратури Дніпровського району (а скоріш за все свідомий умисел) призвів до того, що значно обмежено джерело відшкодування нанесених бюджету збитків, адже якби звинувачення були б висунуті ще і посадовим особам підприємств, які привласнили ці кошти та подано позови про повернення коштів до самих підприємств, що їх безпідставно отримали, то шанс повернення вкраденого з бюджету зріз би в десятки разів і був би реальним, але…
Правда, цікавий прокурорський бізнес?
Вікторе Павловичу, скажіть будь ласка, у нас в Україні хоч один прокурор був притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 367 КК України (Службова недбалість)? Чи ця стаття лише для представників опозиції, а члени очолюваної вами корпорації «прокурори за бабло» – вище закону?
Слід зазначити, що наразі щось там намагається стягнути Контрольно-ревізійне управління, яке принаймні спробувало подати позов до ТОВ «Аладін», проте, п.10 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" - КРУ надано право звернення до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Тобто, КРУ може звертатись з позовом до підконтрольних установ (наприклад КП «Дніпробудсервіс»), але немає права звертатись з позовом до їх контрагентів, які є приватними і не підконтрольні органам державного фінансового контролю.
Вказане підтверджується однозначною судовою практикою. Для прикладу я надаю дві копії рішень Окружного адміністративного суду міста Києва, за аналогічними позовами, де суди відмовили у задоволенні позовів органів КРУ – саме з підстав того, що такі органи не наділені правом подавати позови до непідконтрольних ним підприємств.
Можливо справа умисно спрямована у неперспективний судовий напрямок, з тим щоб унеможливити реальне повернення злочинно привласнених бюджетних коштів, а потім сказати – ну ми ж намагались…..
Напевно нова норкова шуба на плечах прокурорської жінки чи щось подібне куди цікавіший варіант, чим повернути до бюджету якихось пару мільйонів бюджетних коштів, да, Вікторе Павловичу?
Враховуючи вищезазначене, керуючись законом України «Про доступ до публічної інформації» прошу надати інформацію щодо того: - скільки вам особисто Вікторе Павловичу треба забашляти (або підлеглим вам повіям), щоб можна було вкрасти з бюджету мільйон і ні за що не відповідати та навіть не повертати вкрадені кошти.
Відповідь прошу надати у строки встановлені законом України «Про доступ до публічної інформації».
Додатки:
1. Копія вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 11.07.2011 у справі № 1-800/2011
2. Копія рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26.10.2011 у справі № 2-5042/11
3. Судова практика щодо відсутності компетенції контрольно-ревізійних органів:
Копія рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2012 року у справі № 2а-19257/11/2670 http://reyestr.court.gov.ua/Review/2158
Копія рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2012 року у справі № 2а-13302/11/2670 http://reyestr.court.gov.ua/Review/2158
Без поваги
Олександр Дядюк 29 березня 2012 року
Пшонці В. П.
01601, м. Київ, вул. Різницька 13/15
Дядюка Олександра Володимировича
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЗАПИТ
щодо тарифів комерційної прокуратури України на откати щоб уникнути відповідальності за привласнені з бюджету кошти
11 липня 2011 року Дніпровський районний суд міста Києва виніс вирок http://reyestr.court.gov.ua/Review/1799
Зі змісту вироку від 11 липня 2011 року слідує, що саме у службових осіб ТОВ «Аладін», ПП «Будмайстер-М», ТОВ «Наладбуд Компані», ТОВ «Б.К. Реконструкція» та СМНУ-6 ОАО «КЕМ»» виник злочинний умисел, спрямований на привласнення чужого майна в особливо великих розмірах. (ч.5, ст. 191 Кримінального кодексу).
Також саме ці особи здійснили підроблення документів – актів приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2 (такі акти складає виконавець робіт), вносячи туди завідомо неправдиві (завищені) дані про об’єми виконаних робіт, а директор КП «Дніпробудтехсервіс» лише підписував ці акти, приймаючи ці роботи.
Проте, на лаву підсудних чомусь сів лише директор КП «Дніпробудтехсервіс» і за значно м’якшими статтями (тому й відбувся лише легким переляком - вирок з відстроченням виконання). Службові ж особи вищевказаних підприємств, які привласнили бюджетні кошти до залу суду так і не потрапили – десь зубились по дорозі.
Більш того, позов про відшкодування збитків прокуратура Дніпровського району подала також лише до колишнього директора КП «Дніпробудтехсервіс» (Дніпровський районний суд Києва своїм рішенням від 26.10.2011 задовольнив цей позов http://reyestr.court.gov.ua/Review/1932
Але ж кошти безпідставно отримали ТОВ «Аладін», ПП «Будмайстер-М», ТОВ «Наладбуд Компані», ТОВ «Б.К. Реконструкція» і СМНУ-6 ОАО «КЕМ» та були привласнені їх службовими особами, проте, добра і ніжна прокуратура Дніпровського району до них жодних позовів про стягнення безпідставно отриманих бюджетних коштів не подавала (у Єдиному державному реєстрі судових рішень такі данні відсутні).
Складається враження, що провернули класичну схему «прокурорського бізнесу» - справу розділили, до суду передали справу одного «цапа-відбувайла» (якого можна подати по мінімальним статтям) і з якого дідька ви хоч щось стягнете, а головні фігуранти, які організували аферу і привласнили бюджетні кошти – залишились в тіні. Проти них справу, якщо і порушили, то будуть розслідувати її довго і нудно, поки про неї всі забудуть і її можна буде тихесенько закрити.
В результаті, така службова недбалість і бездіяльність посадових осіб прокуратури Дніпровського району (а скоріш за все свідомий умисел) призвів до того, що значно обмежено джерело відшкодування нанесених бюджету збитків, адже якби звинувачення були б висунуті ще і посадовим особам підприємств, які привласнили ці кошти та подано позови про повернення коштів до самих підприємств, що їх безпідставно отримали, то шанс повернення вкраденого з бюджету зріз би в десятки разів і був би реальним, але…
Правда, цікавий прокурорський бізнес?
Вікторе Павловичу, скажіть будь ласка, у нас в Україні хоч один прокурор був притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 367 КК України (Службова недбалість)? Чи ця стаття лише для представників опозиції, а члени очолюваної вами корпорації «прокурори за бабло» – вище закону?
Слід зазначити, що наразі щось там намагається стягнути Контрольно-ревізійне управління, яке принаймні спробувало подати позов до ТОВ «Аладін», проте, п.10 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" - КРУ надано право звернення до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Тобто, КРУ може звертатись з позовом до підконтрольних установ (наприклад КП «Дніпробудсервіс»), але немає права звертатись з позовом до їх контрагентів, які є приватними і не підконтрольні органам державного фінансового контролю.
Вказане підтверджується однозначною судовою практикою. Для прикладу я надаю дві копії рішень Окружного адміністративного суду міста Києва, за аналогічними позовами, де суди відмовили у задоволенні позовів органів КРУ – саме з підстав того, що такі органи не наділені правом подавати позови до непідконтрольних ним підприємств.
Можливо справа умисно спрямована у неперспективний судовий напрямок, з тим щоб унеможливити реальне повернення злочинно привласнених бюджетних коштів, а потім сказати – ну ми ж намагались…..
Напевно нова норкова шуба на плечах прокурорської жінки чи щось подібне куди цікавіший варіант, чим повернути до бюджету якихось пару мільйонів бюджетних коштів, да, Вікторе Павловичу?
Враховуючи вищезазначене, керуючись законом України «Про доступ до публічної інформації» прошу надати інформацію щодо того: - скільки вам особисто Вікторе Павловичу треба забашляти (або підлеглим вам повіям), щоб можна було вкрасти з бюджету мільйон і ні за що не відповідати та навіть не повертати вкрадені кошти.
Відповідь прошу надати у строки встановлені законом України «Про доступ до публічної інформації».
Додатки:
1. Копія вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 11.07.2011 у справі № 1-800/2011
2. Копія рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26.10.2011 у справі № 2-5042/11
3. Судова практика щодо відсутності компетенції контрольно-ревізійних органів:
Копія рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2012 року у справі № 2а-19257/11/2670 http://reyestr.court.gov.ua/Review/2158
Копія рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2012 року у справі № 2а-13302/11/2670 http://reyestr.court.gov.ua/Review/2158
Без поваги
Олександр Дядюк 29 березня 2012 року
Оставить комментарий
