?

Log in

No account? Create an account

Пам’ятаєте, наш Президент говорив – «що треба рубати руки тим, хто краде у армії під час війни»!?

Так от, «наш» Президент, здається пожартував, бо в цій країні, за його президентства, ні на чому так нагло і безпардонно не крадуть як на війську.

Я вже писав, про безпрецедентну за наглістю аферу, по дерибану 14 гектарів унікального і стратегічно важливого для обороноздатності країні військового підрозділу, що розташований у Києві, по вул. Магнітогорській, 5  https://olexsandrdyadyk.livejournal.com/26860.html

Сайт забудови https://jk-urbanpark.com.ua/?utm_source=forum
Ми всі (хто вчив історію) добре знаємо, що самі найаморальніші злочини і найпідліші афери в історії людства, завше робились під прикриттям демагогії – «не користі раді –а токмо заради священної мети….».

І цю аферу, ті, хто її провертає, намагаються прикрити словоблудієм про правильну мету – «заради забезпечення житлом військовослужбовців».

Слова правильні, а все інше – обман і злочин.

Згідно містобудівних умов та обмежень, виданих на забудову даної земельної ділянки, на цій землі має бути збудовано 4455 квартир.

В Києві, якщо ви заходите на приватну земельну ділянку, як інвестор, то віддаєте власнику землі від 10 до 20 % збудованих площ (в центрі міста до 20%, на окраїні 10%). В середньому – 15 %, але менше 10 НЕМАЄ.

Тобто, якби цією землею розпоряджався власник, а не корумповані генерали, то забудовник мав би віддати власнику як мінімум 10% від 4455 квартир, тобто 445 квартир, а то і всі 15% - 668 квартир.

Натомість, як слідує з відповіді Міністерства інфраструктури України на запит журналістів «Свідомо» (я їм давав інтерв’ю з цього питання і вони поділились інформацією) Держспецтранслужбі буде передано всього-на-всього 150 квартир, тобто 150/4455 х 100% = лише 3,3 %.

«Економія» від того, що могло б отримати військо і що воно отримає, складе 445-150 = 295 а то і всі 500 квартир.

Ці «зекономлені» 300-500 квартир могли б дістатись сім’ям безквартирних офіцерів, які десятками років ждуть свого житла і яких в Україні десятки тисяч, вдовам і сиротам тих хто загинув, але натомість, ці 300-500 квартир будуть продані, а виручені за них кілька мільйонів доларів будуть привласнені забудовником і корумпованими хєнералами.

Ви запитаєте, а що – ніхто на тендері по цій забудові не запропонував більше мізерних 3,3% ?

А НЕ БУЛО НІЯКОГО ТЕНДЕРУ.

Корумповані українські чиновники (та хєнєрали), які дуже хочуть дерибанити і красти, придумали хитру схему, як обходити тендери - через так звані цінові запити.

Поясню, що це таке: Це коли ви хочете обминути тендер, ви домовляєтесь з кількома колегами і говорите їм - "мій уже договорений «клієнт» надішле вам «цінові запити", так моя пропозиція буде 3,3%, а ви поставте по 3%, щоб я виграв.

А потім коли вам треба буде провернути таку ж саму аферу - я вам підіграю.

І ось так, домовившись, кілька фірм, які сидять на дерибані чогось державного чи комунального - по черзі і підігрують одне одному.

І наостанок, щодо посилання мінінфраструктури на Державну корпорацію «Укрбуд».

«Державна корпорація «Укрбуд» це ще один роздутий міф і обман. Дана корпорація, за останні 10-15 років не збудувала жодної собачої будки та і не є державною, тому що її співзасновниками є і приватні фірми.

Насправді, це лише безкоштовний бренд, халявна реклама (за рахунок ще певної довіри до держави), яку вішають на насправді приватні забудови, які здійснюють приватна фірма «Укрбуд девелопмент», прости господи, народного депутата Микитася та інші його афільовані структури.

Так де ж все таки наш Президент? Де військовий прокурор Матіос?

Коли тим, хто краде на армії, на військових, нарешті почнуть рубати руки?.

.







 
 

Недаремно існує відома гірка народна мудрість, що – «кому війна, а кому мать родна».

В той час, як тисячі українських хлопців, загинули і гинуть на Донбасі, для декого патріотизм, лише зручна димова завіса для особистої наживи.

Є такий важливий військовий підрозділ України – «195 Центральна база державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0710), це колишні так звані залізничні війська, які в 2003 році за часів сумно відомого міністра Кирпи були передані у відання Міністерства транспорту (на даний час – знаходяться у віданні Міністерства інфраструктури) http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/46/2003

Проте, хоча ця структура і була передана у відання Мінінфраструктури, вона залишилась у статусі військової частини і служать у ній військовослужбовці.

Це унікальний військовий підрозділ, саме він відновлює мости і дороги в зруйнованому Донбасі, забезпечує мобільність наших військ та відновлення нормального життя для мирних мешканців зруйнованого регіону.

Але, цій військовій частині дуже не повезло – вона знаходиться в м. Києві і займає аж 14 гектарів золотої Київської землі по вул. Магнітогорській у Деснянському районі міста.

До того ж, через особливу важливість такого підрозділу для оборонних цілей країни, тим паче під час війни, наразі постало питання про його повернення у відання Міністерства оборони України.

А тому чиновники Міністерства інфраструктури України, діючи за принципом – «не зівай Хомко, на те і ярмарок» вирішили по швидкому роздерибанити цей підрозділ «продавши» його землю якому не будь забудовнику – і такий забудовник знайшовся.

Згідно виданих на забудову цієї землі Містобудівних умов та обмежень – формальним забудовником числиться вищевказана військова частина, також у них фігурує і такий собі тіпа «інвестор» - «Фонд девелопмент груп» (КОД ЄДРПОУ 40348897), назва якого мало що говорить.

Проте, якщо ми зайдемо в реєстр Держархбудінспекції то побачимо, що проектувальником цієї забудови числиться ТОВ «Укрбуд девелопмент» (Код ЄДРПОУ 32920218) - це та фірма, яка насправді будує практично всі об’єкти, на яких гордо висить вивіска – «Державна корпорація «Укрбуд» (КОД ЄДРПОУ 00026867), хоча насправді, державний Укрбуд за останні років п'ятнадцять не збудував жодної собачої будки.

Взагалі то корупційна схема з експлуатації і використання державного Укрбуду для приватних корупційних заробітків Микитася то окрема велика епопея, а тому тут ми про неї скажемо лише пару речень.

Як відомо – якщо на огорожі написано слово з трьох букв, то це ще не значить, що за огорожею знаходиться саме те, про що ви подумали. Так саме, якщо на огорожі будівельного майданчика гордо і великими буквами написано – «Державна корпорація Укрбуд» (директором якої згідно державного реєстру юридичних осіб до цих пір числиться народних депутат Микитась (хоча, як народний депутат немає на це права) – це ще не означає, що державне підприємство має хоч якесь відношення до цієї забудови.

Якщо ви пошукаєте на забудовних сайтах всі об’єкти, які будуються під брендом «Державної корпорації «Укрбуд» а потім зробите запити на отримання містобудівних умов та дозволів, то з подивом побачите, що до жодного з цих об’єктів державний «Укрбуд» немає ніякого відношення, будують їх різні приватні канторки і левову частку забудов здійснює саме ТОВ «Укрбуд девелопмент».

До свого депутатства, пан Микитась, як керівник ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА мав би зробити все можливе для того щоб забезпечити розвиток і прибутковість очолюваного ним державного підприємства – забезпечити його замовленнями на здійснення будівельних робіт. Проте, натомість, Микитась заблокував роботу підприємства, повністю його саботував, в результаті чого це підприємство вже багато років немало жодної роботи та не здійснювало жодних забудов, і лише слугувало халявною рекламою для приватних будівельних фірм Микитася, типу «Укрбуд девелопмент» справжні бенефіціарії, якого губляться у глибинах офшорів.

Тобто, Микитась просто експлуатував бренд «надійного державного забудовника Укрбуд», для особистої наживи. Можливо саме тому, Микитась не пожалів жодних коштів, щоб щедро засіяти виборчий округ і стати депутатом – отримавши депутатську недоторканість, бо у нього як у того товаріща Саахова із «Кавказької полонянки» було лише два шляхи – або виборці заводять його у Верховну раду або прокурор – у тюрму.

Наразі «схемщики» намагаються відмазатись, стверджуючи, що дозвіл на будівництво видано лише на частину території військової частини, проте це чергове лукавство і обман.

Насправді, в наш час практично всі великі забудови здійснюються по чергах і дозволи отримуються на кожну чергу окремо, але те, що поступово буде забудовано саме всю територію – випливає із містобудівних умов та обмежень, які видані на забудову всіх 14 гектарів та і з параметрів будівництва – передбачено будівництво 4455 квартир, а для такої колосальної забудови необхідна вся площа.

Також, як відомо – в історії людства всі найогидніші афери здійснювались під прикриттям красивих слів про високі цілі і «нє користі раді».

Так саме і наші махінатори, для прикриття своєї афери написали, що то буде будівництво житлового комплексу для військовослужбовців і їх сімей. Але, якщо це комплекс саме і лише для військовослужбовців і їх сімей – то джерелом такої забудови може бути лише бюджет і до чого тоді тут всякі «інвестори»?

«Мулька» про житло для військовослужбовців – це ще один безсоромний обман – насправді, такі «інвестиційні» договори на забудову військових земель – є еталоном корупції. - Як правило вони укладаються без конкурсів або з «добре організованими» конкурсами, з умовами прописаними під конкретного «переможця» і ці умови – в кілька разів гірші від ринкових.

Якщо наразі інвестор заходить на приватну земельну ділянку, оплачуючи власнику землі від 10 до 20 % від збудованих квадратних метрів (в залежності від місцезнаходження землі) то в інвестиційних угодах на забудову земель оборони фігурують значно менші відсотки, а по факту вони виходять ще менші – так як в угоді фігурує конкретна цифра квартир чи метрів – з яких і рахуються відсотки, а по факту забудовник будує значно більше. Таким чином, насправді, військовим дістаються лише «ріжки та ніжки», зате «патріоти» чиновники і деякі не менші «патріоти» генерали суттєво поповнюють свої офшорні рахунки в іноземних банках.

Я звичайно не знаю, чи любитель ексклюзивних і самих дорогих у світі автомобілів Міністр інфраструктури України пан Омелян в долі у цій оборудці і я не знаю яка його доля, але напевно гроші на купівлю майбахів за три мільйони євро, з неба не падають.

Ну про таку дрібницю як те, що вищевказана земельна ділянка згідно Генерального плану м. Києва знаходиться в промзоні і, відповідно, ніяке житлове будівництво тут в принципі неможливе – вже й згадувати соромно.

Звичайно, будівництво житла для військових України – важлива справа і я лише ЗА, але хіба сердечний друг Микитася, мер Віталій Кличко, з яким вони разом (та ще із одним «схемщиком» – Вадимом Столаром» не лише дерибанять Київ – але і дружньо відпочивають - https://www.facebook.com/Y.V.Levchenko/videos/1071664462964963 (можна сказати - як одна родина) – не зміг би знайти для наших воїнів іншої землі – щоб не знищувати важливий оборонний підрозділ?








 
 

Сьогодні вся увага українських медіа прикута до «битви титанів» - «зладєя Порошенка» і безстрашного «Прометея» Саакашвілі.

Правда, чомусь мене «тєрзают смутниє сомньєнья», тому дозволю собі сформулювати іншу версію того, що відбувається, версію, яка суперечить тій, яка зараз активно розкручується і грамотно вбивається в голови українців.

Чи є істинною саме наша версія? – З точки зору науки логіки, істинний (правильний) висновок – це висновок зроблений із правильних засновків з дотриманням законів логіки.

І так – перевіримо нашу версію на істинність і з початку ми розглянемо наші базові засновки, в тому числі щодо того – чи не є вони міфом.

Міф № 1. Порошенко позбавив Саакашвілі українського громадянства – бо боїться його участі у позачергових парламентських виборах.

Аналіз: Позбавлення Саакашвілі українського громадянства жодним чином не вплине на його найближчі виборчі перспективи, адже згідно ч.1, ст. 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України» - депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.

Саакашвілі набув українського громадянства Згідно Указу Президента України № 301/2015 від 29 травня 2015 року. Навіть якщо брати за початок перебігу строк його проживання, то цей строк не може рахуватись раніше 1 грудня 2013 року коли Саакашвілі приїхав в Україну з початком подій на Майдані, та й то не факт, що саме з 1 грудня 2013 року він почав постійно проживати в Україні.

Засновок 1: Навіть якби Саакашвілі залишився громадянином України, то в будь якому разі він особисто не зміг би прийняти участь у позачергових парламентських виборах, а скоріш за все – навіть у чергових.

МІФ № 2. Політична сила Саакашвілі – конкурент політичній силі Порошенка.

Аналіз: Проаналізуємо структуру українського виборця щодо того – чи є політичні сили Порошенка і Саакашвілі конкурентами?

1). Явно антимайданівський електорат.

Цей електорат в будь якому випадку не буде голосувати ні за Порошенка ні за Саакашвілі – у них інша політична симпатія, тому щодо цього електорату Порошенко і Саакашвілі не є конкурентами.

2). Електорат – «за зміни» і за «жити по новому».

Це той електорат - який ждав змін від «Фронту змін» Яценка і жадав «життя по новому» від Порошенка – але так і не діждався.

Саме завдяки цьому електорату перемогу на минулих позачергових виборах отримав «Фронт змін» Яценюка і політична сила Порошенка, які і сформулювали дві найбільші фракції Верховної Ради і наріз формують парламентську коаліцію.

Проте, так і не діждавшись ні «змін» ні «життя по новому» – цей електорат повністю розчарувався як у «Фронті змін» так і у Порошенку і уже не буде голосувати ні за «яценюківців-аваковців» ні за «порошенківців», в будь якому разі.

І саме той, хто «підбере» цей наразі «безхозний» і напевно найчисельніший електорат – і отримає парламентську владу в Україні, а може – і повну владу.

Адже не секрет, що Порошенко аж «б’є копитами» щоб максимально сконцентрувати владу у своїх руках і явно мріє стати «українським Путіним» і наявна парламентська ситуація де у нього немає більшості аж ніяк його не влаштовує – за кожен законопроект йому доводиться торгуватись то з жадібними «опозиціонерами» то з пихатими (і не менш жадібними) «фронтовиками» і низько у пояс кланятись Прем’єр-міністру № 2 – Авакову.

Порошенко мріє про позачергові вибори, але боїться – щоб не стало ще гірше, тому – йому треба гарантовано отримати більшість. Ту більшість, яка не обов’язково пройде у парламент під його знаменами, але буде в подальшому йому підконтрольна.

Який же електорат залишився у самого Порошенка?

Це два різновиди – це так звані «шлунковий» і «зашуганий» електорати.

Шлунковий «електорат» - це знамениті бабушки «черновецького» - це ті хто буде голосувати за пайки і подачки, які їм нададуть, в тому числі з допомогою адміністративного ресурсу. Це ті – чиє серце порадує новенький дитячий майданчик, збудований за три місяці до виборів, а душу обігріють якимось підвищенням пенсій перед виборами чи навіть можливо певним зниженням тарифів (недаремно їх так підняли) і радісні «шлуночники» аж побіжать голосувати за «благодєтєля».

Цей «шлунковий» електорат» тісно переплітається із «зашуганим» електоратом. В радянські часи це люди із психологією – «ліш би нєбило войни».

Це ті, хто переконався, що з кожними новими виборами до влади в Україні приходять все більші і більші пройдисвіти, а жити стає все гірше і гірше. Вони мають чітко песимістичний погляд щодо будь яких змін, а тому стабільно голосують за тих – хто уже є наразі при владі. Незалежно від того – хто наразі є (адже новий буде ще гірший).

Саме ці «шлуночники» і «зашугані» і є залізним електоратом Порошенка і вони будуть голосувати саме за Порошенка і його партію, а не за Саакашвілі.

Засновок « 2: Порошенко і Саакашвілі не є електоральними конкурентами, так як їх електоральні поля наразі практично не пересікаються.

Міф № 3: Саакашвілі «Месія-Прометей» - який прийшов врятувати нещасну Україну.

Як ми проаналізували вище, Порошенко і Саакашвілі не можуть бути політичними ворогами-конкурентами, тому що мають зовсім різних виборців.

Саакашвілі претендент на зовсім інший електорат – на той колосальний електорат, що розчарувався у «Фронті змін» і у порошенківцях – і який мріють підібрати» і «БЮТ» Тимошенко і «Самопоміч» Садового і радикали Ляшка і навіть «Свобода»», бо як ми зазначали, саме цей електорат є найчисельнішим – і той хто його «підбере» - буде царствувати на Україні (принаймні не дасть царствувати іншому».

Ще раз нагадую на важливу обставину – цей електорат за Порошенка уже голосувати не буде.

Розуміє це і Порошенко. Тому йому був потрібен той, хто не дасть за получити цей електорат «різним» Тимошенкам, Садовим, Ляшкам і відібрати у нього владу.

Порошенку потрібен той, хто буде конкурент не йому – а Тимошенко, Садовому і Ляшку у боротьбі за цей самий чисельніший і тому найцінніший електорат, який наразі залишився «безхозним».

Той хто буде «пастить» на одному з ними електоральному полі – але буде ще більш яскравішим і популіським (пардон – популярним»).

А кого люблять українці? – Правильно – гнаних і пригноблених – «мучеників злочинної влади» (чи не за них піднявся майдан після побиття студентів 30 листопада 2013 року та подальших вбивств?). Мучеників люблять завжди – тому формування образу мученика (мучеників) «злочинної влади» завжди було улюбленим прийомом тих - хто сам рвався до влади.

Засновок 3: Саакашвілі – «троянський кінь» якого Порошенко посилає «пастись» на електоральні поля БЮТ, Самопомічі і радикалів Ляшка і який має не допустити того, щоб колишній електорат, що розчарувався у «яценюках-авакових-турчинових» і в самому Порошенко – перетік до справжніх конкурентів Порошенка – Тимошенко, Садового і Ляшка, а бажано – щоб ще трохи «відкусив» і їхнього електорату.

ВИСНОВОК із наших засновків.

І коли цей план Порошенка здійсниться - він нарешті отримає у парламенті більшість (можливо і конституційну) - здійсниться його мрія – жадібно отримати всю владу в країні, яку колись мав наприклад Кучма, а можливо навіть стати «як Путін».

Звичайно, потім нам українцям пояснять, що Порошенко і Саакашвілі помирились заради України і створили коаліцію у парламенті «не користі раді» - а заради європейського вибору, боротьби з корупцією і іншого бла-бла-бла-бла.

А навіть якщо тоді хтось здогадається, що народєц банально «розвели» - пити боржомі уже буде пізно.

PS: Звичайно, автор не наполягає на істинності саме своєї версії, але будь яка версія, яка має логіку – має розглядатись і бути прийнятою як ймовірна.

Адже саме завдяки «гонінням» з боку зладєя «Порошенка» вже сильно потухла зірка «Прометея» Саакашвілі, яка занадто рано перегоріла і не показала жодного світла на посаді одеського губернатора - засяяла новим потужнім блиском.
Ну і звичайно - чим яскравішим і епатажнішим є шоу із "розпяттям мученика" - тим жалісливішою стане публіка і тим швидше піде за "месією" (перевірено тисячоліттями).
Шоу починається.

 
 
Лист Департаменту містобудування та архітектури
 
 
містобудівні умови та обмеження на забудову по 10-11 будинках


Містобудівні умови та обмеження - 10 будинок












Будинок № 11 Містобудівні умови та обмеження:











 
 
 
 
 
 
Будинок № 1








БУДИНОК № 2












БУДИНОК № 3






 
 

В кінці минулого року, підсумовуючи рік, з різних питань у сфері житлового будівництва Києва та проблем їх розв’язання, я вже писав про питання «добросовісного набувача», на прикладі забудови по вул.. Глибочицькій 73-77. http://olexsandrdyadyk.livejournal.com/22682.html

Попри сумніви у законності відведення земельної ділянки (у зв’язку з чим прокуратурою Києва був поданий позов про її повернення), Господарський суд м. Києва відмовив прокуратурі у задоволенні позову з тих причин, що згідно норм Цивільного кодексу України та судової практики, в тому числі і Європейського суду з прав людини – у добросовісного набувача неможливо відібрати земельну ділянку, якщо він набув на неї право власності за відплатним договором і на таке відчуження була первинна воля власника (в нашому випадку Київської міської ради – а вона була).

Також практика Європейського суду з прав людини говорить, що якщо порушення закону відбулось з вини органу влади, то добросовісний власник, який діяв добросовісно – неповинен нести відповідальність і терпіти збитки, через порушення вчинені чиновниками.

Як і слід було очікувати апеляційна інстанція також залишила землю у власності теперішнього власника (забудовника ЖК «Поділ плаза») – з тих самих підстав http://reyestr.court.gov.ua/Review/64680168

Я думаю, що навряд прокуратура буде подавати касаційну скаргу, тому що виходячи з практики рішень Європейського суду з прав людини (які є обов’язковими для України) підстав відібрання землі у добросовісного набувача дійсно нема і шанси у прокуратури в касації також навряд чи є хоч якісь.

Я не буду зараз рвати тєльняжку на груді і ізоблічать наш суд, тому що з точки зору законодавства, він прийняв законне рішення і я його не оспорюю і в принципі забудовнику можу побажати лише спіхів.

Але в мене залишається питання відповідальності чиновників.

Так, суд підтвердив, що правових підстав для відібрання землі у даного добросовісного набувача нема, але суд не заперечив факту порушення закону чиновниками «молодої команди» Черновецького, допущені в той час.

Чи понесуть вони відповідальність?

Адже ніщо так не стимулює нові беззаконня – як відсутність відповідальності!